2-е до коринтянРозділ 10 |
|
1 |
|
2 І благаю, щоб я, прибувши, не осмі́лився надією, що нею я ду́маю сміли́вим бути проти деяких, що про нас вони гада́ють, ніби ми поступаємось за тілом. |
|
3 Бо хо́дячи в тілі, не за тілом воюємо ми, — |
|
4 зброя бо нашого воюва́ння не тілесна, але міцна́ Богом на зруйнува́ння тверди́нь, — ми руйнуємо за́думи, |
|
5 і всяке ви́несення, що підіймається проти пізна́ння Бога, і поло́нимо всяке знання́ на по́слух Христові, |
|
6 і покарати ми готові всякий непо́слух, коли зді́йсниться послух ваш. |
|
7 Чи на обличчя ви дивитеся? Як хто певний про себе, що Христовий він, нехай ду́має знов по собі, що як сам він Христовий, так само Христові й ми. |
|
8 Бо коли б я ще більш став хвалитися нашою вла́дою, яку дав нам Господь на збудува́ння, а не на зруйнува́ння ваше, то не осоро́млюсь. |
|
9 Та щоб не здавалось, ніби хочу лякати вас листами. |
|
10 „Бо листи його — кажуть — важкі́ та міцні́, але особисто присутній — слабий, а мова його незначна́“, |
|
11 такий нехай знає оце, що які ми на слові в листах, неприсутніми бувши, такі ми й на ді́лі, присутніми бувши. |
|
12 Бо не сміємо вважати себе чи рівняти до інших, що самі себе хвалять, — вони нерозумно самі себе міряють собою, і рівняють з собою себе. |
|
13 Ми ж не будем хвалитись над міру, а в міру міри́ла, що його Бог призна́чив на міру для нас, щоб і до нас досягти́. |
|
14 Бо ми не розтягуємося над міру, ніби не досягли́ ми до вас, бо ми досягли́ аж до вас із Єва́нгелією Христовою. |
|
15 Ми не хвалимось над міру у чужих працях, але маємо надію, що як буде рости ваша віра, то за нашим міри́лом сильно звели́чимося ми між вами, |
|
16 щоб і в дальших за вами країнах звіщати Єва́нгелію, а не хвалитись готовим, як це чужі тве́рдять. |
|
17 А „хто хва́литься, нехай хва́литься в Господі!“ |
|
18 Бо достойний не той, хто сам себе хва́лить, але кого хвалить Госпо́дь! |
2-е Послание к коринфянамГлава 10 |
|
1 |
|
2 Прошу, |
|
3 Ибо |
|
4 |
|
5 и |
|
6 и |
|
7 |
|
8 Ибо |
|
9 Впрочем, да |
|
10 Так-как |
|
11 |
|
12 |
|
13 А |
|
14 Ибо |
|
15 Мы не |
|
16 |
|
17 |
|
18 Ибо |
2-е до коринтянРозділ 10 |
2-е Послание к коринфянамГлава 10 |
|
1 |
1 |
|
2 І благаю, щоб я, прибувши, не осмі́лився надією, що нею я ду́маю сміли́вим бути проти деяких, що про нас вони гада́ють, ніби ми поступаємось за тілом. |
2 Прошу, |
|
3 Бо хо́дячи в тілі, не за тілом воюємо ми, — |
3 Ибо |
|
4 зброя бо нашого воюва́ння не тілесна, але міцна́ Богом на зруйнува́ння тверди́нь, — ми руйнуємо за́думи, |
4 |
|
5 і всяке ви́несення, що підіймається проти пізна́ння Бога, і поло́нимо всяке знання́ на по́слух Христові, |
5 и |
|
6 і покарати ми готові всякий непо́слух, коли зді́йсниться послух ваш. |
6 и |
|
7 Чи на обличчя ви дивитеся? Як хто певний про себе, що Христовий він, нехай ду́має знов по собі, що як сам він Христовий, так само Христові й ми. |
7 |
|
8 Бо коли б я ще більш став хвалитися нашою вла́дою, яку дав нам Господь на збудува́ння, а не на зруйнува́ння ваше, то не осоро́млюсь. |
8 Ибо |
|
9 Та щоб не здавалось, ніби хочу лякати вас листами. |
9 Впрочем, да |
|
10 „Бо листи його — кажуть — важкі́ та міцні́, але особисто присутній — слабий, а мова його незначна́“, |
10 Так-как |
|
11 такий нехай знає оце, що які ми на слові в листах, неприсутніми бувши, такі ми й на ді́лі, присутніми бувши. |
11 |
|
12 Бо не сміємо вважати себе чи рівняти до інших, що самі себе хвалять, — вони нерозумно самі себе міряють собою, і рівняють з собою себе. |
12 |
|
13 Ми ж не будем хвалитись над міру, а в міру міри́ла, що його Бог призна́чив на міру для нас, щоб і до нас досягти́. |
13 А |
|
14 Бо ми не розтягуємося над міру, ніби не досягли́ ми до вас, бо ми досягли́ аж до вас із Єва́нгелією Христовою. |
14 Ибо |
|
15 Ми не хвалимось над міру у чужих працях, але маємо надію, що як буде рости ваша віра, то за нашим міри́лом сильно звели́чимося ми між вами, |
15 Мы не |
|
16 щоб і в дальших за вами країнах звіщати Єва́нгелію, а не хвалитись готовим, як це чужі тве́рдять. |
16 |
|
17 А „хто хва́литься, нехай хва́литься в Господі!“ |
17 |
|
18 Бо достойний не той, хто сам себе хва́лить, але кого хвалить Госпо́дь! |
18 Ибо |